128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада

128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада

128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада (128 ОГШБр) — з'єднання гірської піхоти Сухопутних військ Збройних Сил України зі штабом у Мукачеві. Неофіційне прізвисько бригади — «Закарпатський легіон».

Родовід з'єднання починається від 128-ї гвардійської мотострілецької дивізії радянської армії. Її командир генерал Віктор Гречанінов у 1991 році першим серед командирів дивізій публічно підтримав українську державність, а 19 січня 1992 року особовий склад присягнув народові України. Того ж року дивізію зробили механізованою, з 1 грудня 2004 року — переформували на окрему механізовану бригаду, наприкінці 2012-го — на гірсько-піхотну, а з 1 червня 2018 року бригада стала гірсько-штурмовою.

У мирні роки військові дивізії допомагали долати наслідки повеней на Закарпатті у 1994, 1998, 1999 та 2001 роках. У 1998–2000 роках на її базі сформували український контингент багатонаціонального батальйону «Тиса», створеного разом з Румунією, Словаччиною та Угорщиною для реагування на паводки в Карпатському регіоні.

Вакансії 128 ОГШБр

Про командування

Бурдейний Ігор Миколайович

Командир

Бурдейний Ігор Миколайович

Полковник

Кадровий бойовий офіцер. Служив на командних посадах у підрозділах Прикордонних військ та Сухопутних військ ЗСУ, зокрема у складі 68 окремої єгерської бригади та 128 окремої гірсько-штурмової бригади.

У 2025 році призначений командиром 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.

У жовтні 2024 року був нагороджений Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

Про підрозділ

Із початком війни на сході 2014 року підрозділи бригади зайняли позиції на Луганщині — поблизу Лисичанська, Сєвєродонецька та Рубіжного. Узимку 2014–2015 років бригада воювала в районі Дебальцевого: у січні 2015-го її бійці утримували опорні пункти біля Санжарівки, а в лютому разом з іншими частинами вийшли з-під міста. Після завершення виходу, 18 лютого 2015 року, командир бригади полковник Сергій Шаптала отримав звання Героя України. Улітку 2015 року бригада знову тримала оборону на Луганщині, зокрема біля Кондрашівки, а навесні 2019 року повернулася на Закарпаття після чергової ротації в зоні ООС.

Під час повномасштабної війни восени 2022 року бригада брала участь у звільненні Херсонщини. З грудня 2022 року вона обороняла рубежі на Бахмутському напрямку між Яковлівкою, Соледаром і Парасковіївкою. На початку 2023 року з'єднання перекинули на Запоріжжя, і під час літнього наступу, з 7 по 19 червня 2023 року, його підрозділи звільнили села Лобкове та П'ятихатки.

Почесне найменування «Закарпатська» дивізія отримала указом Президента України № 11/2000 від 10 січня 2000 року; 27 травня того ж року міністр оборони Олександр Кузьмук вручив їй Бойовий прапор.

24 серпня 2015 року, у День Незалежності, Президент України вручив бригаді стрічку «За мужність та відвагу» до Бойового прапора. Указом № 315/2022 від 6 травня 2022 року бригаду відзначено почесною відзнакою «За мужність та відвагу».

Звання Героя України мають четверо командирів бригади різних років — Сергій Шаптала, Сергій Собко, Олег Гончарук і Денис Чаюк.

Нарукавний знак бригади затверджено влітку 2019 року: на ньому зображено Т-подібний хрест, схрещені бартки — гуцульські топірці — та квітку едельвейса як знак Карпат. Гірські мотиви повторюють і емблеми батальйонів, наприклад голова рисі чи ведмідь. Девіз бригади — «За Україну, за її волю!».

12 липня 2021 року, у день створення частини, 400 військовослужбовців бригади розгорнули в Маріуполі 128-метровий прапор України, встановивши національний рекорд.

Вулиці 128-ї бригади є в Ужгороді, Мукачеві, Виноградові, Іршаві, Тячеві, Сваляві, Хусті та кількох закарпатських селах. У Запоріжжі одну з вулиць перейменовано на вулицю Закарпатського Легіону.

Наступний крок — за тобою

Подати заявку

Кілька хвилин — і рекрутер сам вийде на зв’язок.

Зателефонуй нам

Безкоштовно по Україні.

Передзвонимо тобі

Залиш ім’я й номер — рекрутер набере сам.