56 окрема мотопіхотна Маріупольська бригада

Улітку 2015 року бригада пройшла доукомплектування й злагодження на полігоні в Черкаському на Дніпропетровщині, а з кінця серпня повернулася в сектор «М» і тримала оборону на схід від Маріуполя. У 2017 році її батальйони стояли на адмінкордоні з Кримом та під Авдіївкою, а з 2018 року — на ділянці біля Пісок, Водяного й Опитного.

Після початку повномасштабного вторгнення частина бригади брала участь в обороні Маріуполя, інші підрозділи боронили Волноваху й Піски. Згодом з'єднання воювало під Вугледаром і на Гуляйпільському напрямку, а з початку 2023 року — на Бахмутському напрямку.

22 серпня 2018 року указом Президента України бригаді присвоєно почесне найменування «Маріупольська». Указом № 265/2023 у травні 2023 року її відзначено почесною відзнакою «За мужність та відвагу». У липні 2023 року Президент вручив бригаді письмову подяку, яку щомісяця передає підрозділам, що найбільше відзначилися на фронті.

Символіку бригади розробили наприкінці 2018 року, взявши за основу історію зимівника Домаха — передової запорозької застави на потайному водному шляху козаків із Дніпра до Чорного моря. На жовтому щиті розміщено синю зірку Алатир, поширений мотив української вишивки, а внизу — три сині хвилі, що символізують Азовське море. Списи на знаку відсилають до герба Кальміуської паланки Війська Запорозького. Гасло бригади — «Хто, як не ми».