28 окрема механізована бригада імені Лицарів Зимового Походу

Під час війни на Донбасі підрозділи бригади стояли в секторі «Д» на півдні Донеччини. У липні 2014 року її батальйонна тактична група прикривала кордон з Росією на ділянці Ізварине — Кумачове, а 28 серпня її перекинули на підсилення сектору «Б». Згодом підрозділи бригади разом з іншими частинами відбивали атаки на Донецький аеропорт.

У перші тижні повномасштабного вторгнення бригада обороняла узбережжя Одещини від можливого десанту, а з 14 березня 2022 року два її батальйони билися за Миколаїв і разом із 59-ю бригадою відкинули противника від міста. Потім з'єднання звільнило Степову Долину, Українку, Посад-Покровське й Таврійське; під Посад-Покровським і Олександрівкою один з батальйонів 21 день поспіль бився в оточенні. З серпня 2022 року бригада брала участь у наступі на Херсон і 11 листопада першою увійшла до міста. У грудні 2022 року її терміново перекинули на Донеччину, де вона тримала оборону впродовж 2023–2024 років, зокрема восени 2023 року разом зі штурмовою бригадою «Лють» відновлювала втрачені позиції.

Указом Президента № 315/2022 від 6 травня 2022 року бригаду відзначено почесною відзнакою «За мужність та відвагу». Дата має для неї символічне значення: 6 травня 1920 року завершився Перший зимовий похід армії УНР.

Почесне найменування «імені Лицарів Зимового Походу» присвоєно указом № 618/2019 від 22 серпня 2019 року — на честь учасників рейду армії УНР тилами Червоної та Добровольчої армій у 1919–1920 роках. Радянське гвардійське звання, яке частина ще мала 2015 року, виключили з її назви указом № 344/2016.

Чинну нарукавну емблему затверджено восени 2019 року. На оливковому щиті з золотим кантом — чорний хрест із золотою облямівкою, у центрі якого синє коло із золотим тризубом на тлі чотирипроменевої зірки. Ці елементи запозичено із Залізного хреста «За зимовий похід і бої» — нагороди армії УНР.